ДЕКАН ІСТФАКУ КНУ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ

Декан історичного факультету Київського національного університету ім.Шевченка Віктор Колесник звільнився з посади.

Заяву Колесника про звільнення підписав ректор університету, повідомили Історичній Правді джерела в адміністрації КНУ.

Як відомо, у травні 2014 року студенти істфаку влаштували акцію протесту проти результатів виборів декана, які відбулися 21 травня на вченій раді факультету. Чинний декан Колесник отримав 13 голосів, його візаві Іван Патриляк - 11 голосів.

На думку студентів, вибори відбулися з порушенням процедури. Вирішальними голосами на цих виборах були голоси голів студпарламенту і профбюро факультету - осіб, які не були обрані студентством. Учасники акції протесту вимагали спершу прозоро обрати представників студентства, а потім провести перевибори декана.

За даними джерела, для розгляду скарг студентів істфаку була створена комісія ректорату КНУ. За наслідками її роботи результати виборів 21 травня визнані недійсними. Таким чином, Віктор Колесник став в.о. декана. Після цього він написав заяву про звільнення з посади, залишившись завідувачем кафедри.

Нові вибори декана історичного факультету призначені на осінь.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.