ДЕКАН ІСТФАКУ КНУ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ

Декан історичного факультету Київського національного університету ім.Шевченка Віктор Колесник звільнився з посади.

Заяву Колесника про звільнення підписав ректор університету, повідомили Історичній Правді джерела в адміністрації КНУ.

Як відомо, у травні 2014 року студенти істфаку влаштували акцію протесту проти результатів виборів декана, які відбулися 21 травня на вченій раді факультету. Чинний декан Колесник отримав 13 голосів, його візаві Іван Патриляк - 11 голосів.

На думку студентів, вибори відбулися з порушенням процедури. Вирішальними голосами на цих виборах були голоси голів студпарламенту і профбюро факультету - осіб, які не були обрані студентством. Учасники акції протесту вимагали спершу прозоро обрати представників студентства, а потім провести перевибори декана.

За даними джерела, для розгляду скарг студентів істфаку була створена комісія ректорату КНУ. За наслідками її роботи результати виборів 21 травня визнані недійсними. Таким чином, Віктор Колесник став в.о. декана. Після цього він написав заяву про звільнення з посади, залишившись завідувачем кафедри.

Нові вибори декана історичного факультету призначені на осінь.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.