Студенти істфаку КНУ ім.Шевченка вимагають перевиборів декана

Студенти історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка організували акцію протесту, вимагаючи перевиборів "нового старого" декана істфаку. На думку учасників акції, нещодавні вибори відбулися з порушенням.

Про це повідомляє кореспондент Історичної Правди.

В акції під памятником Тарасу Шевченку взяли участь понад 100 студентів та викладачів КНУ. Вони вимагали від міністра освіти Сергія Квіта звернути увагу на переобрання "нового старого декана" Віктора Колесника, якого обрала вчена рада, а не студентство.

За словами організаторів акції, 21 травня відбулася вчена рада факультету, на котрій було обрано деканом Віктора Колесника [обіймає цю посаду останні кілька років - ІП]. Колесник отримав 13 голосів, 11 голосів було віддано за професора Івана Патриляка.

"Вирішальними і фатально остаточними були голоси так званого "представництва студентства", а саме голови студентського парламенту Макаревич Антоніни, яку ніхто не обирав і яка перебуває в родинних зв'язках з Колесником В.Ф, - ідеться в заяві ініціативної групи. - Та голови профбюро студентів Недяла Дмитра (1 курс), якого також ніхто не обирав".

Студенти вимагають провести нові прозорі вибори замість обирати декана "на договорняках". Перед цим, на думку активістів, слід на загальних зборах студентів провести вибори голови студпарламенту і профбюро історичного факультету.

Вимоги студентів істфаку:

1. Відставка голови профбюро студентів факультету і голови студентського парламенту факультету.

2. Обрання на загальних зборах студентства голови профбюро, голови студентського парламенту і голови наукового товариства студентів та аспірантів факультету (останнє місце наразі вакантне).

3. Визнання виборів декана історичного факультету 21 травня недійсними.

4. Проведення перевиборів декана за участі легітимних представників студенства

Cтуденти й частина викладацького складу вишу направили петицію в Міносвіти, яка б гарантувала проведення нових прозорих виборів під керівництвом самого відомства.

Вони підкреслили, що цей випадок є черговим аргументом за внесенння до освітнього законодавства права вето студентів на рішення вченої ради.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.