У Молдові хочуть штрафувати за "георгіївські стрічки"

На розгляд парламенту Молдови внесено законопроект, який передбачає штраф за використання "георгіївської стрічки".

Про це повідомляє "Комсомольськая правда в Молдові".

Проект закону передбачає штраф для фізичних осіб у розмірі до 2400 леїв (близько 200 доларів), а для юридичних - 4000 леїв (близько 390 доларів).

Свою ініціативу депутати пояснюють тим, що "використання цього символу створює напругу в суспільстві".

"Останні події на сході України ясно свідчать про справжнє призначення цієї стрічки, - йдеться у преабулі законопроекту. - Велика частина сепаратистів і прихильників федералізації України вважають, що їхній символ - це Георгіївська стрічка. Тобто вона стала символом сепаратизму , беззаконня , нестабільності і сотень жертв сепаратистів".

Депутати наголошують, що на сході Молдови також є "вогнище сепаратизму" [невизнана Придністровська республіка - ІП], військову і політичну підтримку якому надає Росія.

"У цих умовах використання на території Молдови в політичних, соціальних та культурних цілях Георгіївської стрічки є загрозою для територіальної цілісності Молдови", - йдеться в документі.

Ліберальна партія Молдови, представники якої внесли законопроект, є частиною урядової коаліції "За європейську інтеграцію".

Читайте також: "Георгіївська стрічка: поваги - нуль, максимум пропаганди"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.