ВИКРАДЕНИЙ ТЕРОРИСТАМИ ІСТОРИК ЖИВИЙ - блогер

Викладач Луганського національного університету, голова місцевої "Просвіти" Володимир Семистяга, якого викрали сепаратисти - живий.

Про це у своєму Facebook повідомив луганський блогер Сергій Іванов.

"...Передчасний некролог - хороший знак, - написав луганчанин. - Семистяга живий".

За словами блогера, він розмовляв із близьким родичем історика, якому "сьогодні [1 липня - ІП] дозволили поговорити з Володимиром Федоровичем по телефону".

Зі слів родича Семистяги, того тримають в захопленій терористами ОДА.

Як відомо, 23 червня 2014 року терористи ЛНР викрали старшого викладача історії Луганського національного університету 64-річного Володимира Семистягу.

1 липня ТСН повідомила, що історик помер від серцевого нападу у приміщенні Луганської ОДА.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка. Про його долю досі невідомо.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.