В ЛУГАНСЬКУ ПОМЕР ІСТОРИК, ВИКРАДЕНИЙ ТЕРОРИСТАМИ

Днями в Луганську в полоні терористів у захопленій будівлі ОДА помер історик, викладач і голова обласної організації "Просвіта" Володимир Семистяга.

Про це повідомляє ТСН.

У 64-річного Семистяги були серйозні проблеми з серцем, увечері 27 червня в нього стався черговий напад і він помер.

Місцевий журналіст Всеволод Філімоненко повідомив, що екстремісти довго намагалися приховати смерть активіста, і висловив сподівання, що 1 липня його тіло передадуть родичам.

"Армія сходу" затримала Володимира ще 23 червня, але дізнатися про те, "як у нього справи", мені вдалося лише позавчора вночі... Уже другу добу ми ведемо переговори про видачу родичам покійного, і лише дві години тому вдалося знайти компроміс із представниками самопроголошеної республіки", - написав Філімоненко над ранок вівторка в Facebook.

Володимир Семистяга

"Сподіваюся, сьогодні вранці тіло Володимира Федоровича передадуть близьким", - йдеться в повідомленні журналіста.

"Він не був у "Правому секторі" чи в армії, - додає користувачка Ірина Рєвунова, в якої Семистяга викладав історію. - Він не становив жодної загрози для сепаратистів. Він просто спілкувався українською, носив вишиванку, організовував літературні й музичні вечори за участю українських митців... Його "забрали" лише за те, що він був українцем".

Як відомо, 23 червня 2014 року терористи ЛНР викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка. Про його долю досі невідомо.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб