Спецпроект

Відкрито голосування за національні реліквії України. ФОТО

Активісти укладають громадський рейтинг національних реліквій та святинь. Ідеться про знакові для спільної історичної пам'яті предмети, які перебувають у державних музеях та приватних колекціях в Україні та поза її межами.

Про це Історичній Правді повідомили організатори проекту.

"За умов, коли єднання українців є головною умовою збереження нашої держави, спільна національна спадщина стає тим невичерпним ресурсом, якого нас ніхто не зможе позбавити, - наголошують активісти. - Наша спадщина – це ті реліквії та святині, які впевнюють нас у надійних та незаперечних підставах українства, наших традицій, духу, воєнної звитяги".

Організатори наголошують, що йдеться не про географічні місця та споруди, а саме про окремі артефакти.

"Під реліквіями ми маємо на увазі рухомі пам'ятки, - зазначив координатор проекту, історик Кирило Галушко. - Йдеться про речі, які гідні найбільшої шани в народі. Вони можуть перебувати у різних місцях країни, але без них неможливим є живе биття історичного пульсу нації і країни".

Золотник Володимира Великого, X сторіччя

За словами науковця, хоча в Україні є закон про Реєстр рухомих пам’яток національного значення, але самого реєстру не укладено.

"Ми взагалі не маємо єдиної бази даних про те, чим є ті два мільйони експонатів вітчизняних державних музеїв, - я вже не кажу при приватні, - наголосив історик. - Ми не знаємо, що ми зберігаємо".

Львівський "Апостол" Івана Федорова - перша друкована книга в Україні

Організатори акції пропонують зацікавленим громадянам "обрати з числа вкрай важливих рухомих пам’яток справжні реліквії, клейноди, які гідні національного вшанування".

Голосування відбувається на некомерційному сайті credo.ua.

Наразі можна проголосувати за:

- перший "Кобзар" Шевченка 1840 року видання;

- знайдений недавно на Хортиці (Запоріжжя) меч, який міг належати князю Святославу;

- перші руські монети з тризубом київського князя Володимира Великого;

- золоту пектораль IV ст. до н.е. із скіфського поховання на Дніпропетровщині;

- найдавніші з відомих історикам музичні інструменти з Мізинської стоянки (Чернігівщина) епохи палеоліту;

- Пересопницьке євангеліє 1550-х років (один із перших перекладів Святого письма cтароукраїнською мовою);

- "Апостол" 1574 року (перша друкована книга на території нинішньої України) та інші артефакти.

Можна також запропонувати свій варіант.

Перший у світі музичний ансамбль, Мізинська стоянка. Частину інструментів можна було побачити на виставці "Велике і величне" в МА

За результатами голосування буде організовано всеукраїнську виставку національних реліквій. Інформацію про них обіцяють донести до "якнайширших верств населення".

Також організатори спільно з музейними фахівцями обіцяють запровадження європейських норм зберігання та реєстрації пам’яток національного значення, "інакше наша спадщина знову опиниться у нових Межигір’ях".

Фрагмент Скіфської пекторалі, золото 958-ї проби

"Роками музейники б’ються за європейський стандарт електронних баз обрахунку, - зазначив Галушко. - Звісно, що у кожному музеї існують роздруковані на машинці сторінки з переліком того, що є у фондосховищах. Але про їхній зміст мало кому відомо".

Організатори проекту: фонд "Україна-ЮНЕСКО", Наукове гуманітарне товариство, Український центр розвитку музейної справи.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.