В Дарниці хочуть перейменувати 11 вулиць. Питають поради

Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація виступила з ініціативою перейменування вулиць району, що названі на честь "катів українського народу, комуністичних символів та тоталітарного режиму".

Про це повідомляє офіційний сайт Дарницької РДА.

"Неприпустимо, що в столиці сучасної України досі залишаються топоніми, присвячені особам, причетним до організації голодомору, політичних репресій та інших злочинів проти людяності", - наголошують чиновники.

РДА запрошує громадськість  долучитися до обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків, проїздів нашого району, названих на честь діячів та подій тоталітарного режиму.

Пропонується перейменувати 11 вулиць та провулків Дарницького району, серед яких - вул. Леніна, Котовського, Комінтерну, Свєрдлова, Крупської, Будьонного, Ілліча, Фрунзе тощо.

Пропозиції просять надсилати на адресу вул. О. Кошиця, 11 в письмовій формі, а також на електронну адресу cmi_drda@ukr.net.

Консультації можна отримати в кімнатах 111, 112 відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Телефони: 564-90-55, 563-65-55.

Також: "Радянських" назв у 20 разів більше, ніж "незалежних". ІНФОГРАФІКА"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.