В Росії підрізали історика, який виступав за цілісність України

Російський історик Алєксандр Скобов госпіталізований з ножовими пораненнями в Єлизаветинську лікарню Петербурга (РФ).

Про це повідомляє Інформаційний спротив із посиланням на Грани.ru.

Наразі Скобова прооперовано, він перебуває в хірургічному відділенні.

За словами історика, на нього напали біля будинку. Нападники відібрали у нього мобільний телефон та документи.

Щойно після того, як стало відомо про напад на Скобова, прес-секретар "Іншої Росії" Алєксандр Аверін розмістив в твіттері такий запис:

 

У середині 2000-х років Скобов послідовно виступав на захист активістів Націонал-більшовицької партії, які зазнавали тоді репресій путінського режиму. Навесні і влітку цього року історик опублікував на "Гранях" кілька яскравих статей про реакційний і терористичний характер донецько-луганського заколоту.

Скобов - колишній радянський політв'язень. 2 лютого 1976 року, напередодні відкриття XXV з'їзду КПРС, в Ленінграді з галереї Гостиного двору активісти руху "Нові ліві" розкидали близько сотні листівок із закликами до повалення тиранії чиновників і встановлення справжнього гуманного соціалізму.

Серед учасників акції був Скобов. Тоді його виключили з комсомолу і з першого курсу історичного факультету Ленінградського держуніверситету.

Наприкінці 1978 року Скобов, активний учасник групи "Ліва опозиція" і редактор самвидавного журналу "Перспективи", був заарештований. Він відмовився від еміграції з СРСР і був поміщений за вироком суду в психіатричну лікарню.

Після звільнення в 1981 році Скобов узяв активну участь у діяльності незалежної профспілки СМОП. У грудні 1982 року знову був заарештований і знову поміщений в психіатричну лікарню, звідки вийшов у 1985 році.

Скоби брав участь у діяльності "Демократичного Союзу", за що в 1988 році зазнав обшуку поряд з чотирма іншими фігурантами у "справі № 64". Це остання справа за статтею 70 КК РРФСР у старому формулюванні (антирадянська агітація). Справа була закрита в 1989 році у зв'язку із зміною формулювання статті.

З 1990 року Скобов викладав у школі. Ним написано навчальний посібник для старших класів "Історія Росії: 1917-1940".

Скоби бере активну участь у політичному житті. У 2009-2011 роках він був членом координаційної ради петербурзького відділення руху "Солідарність". У березні 2010 року підписав звернення російської опозиції "Путін має піти".

Як відомо, у березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.