У Харкові - виставка про Першу світову війну. ФОТО

У Харкові відкрито виставку архівних документів "Війна, що сколихнула всі народи (до 100-х роковин початку Першої світової війни)".

Про це повідомляє офіційний сайт Держархіву Харківської області.

Bиставка розташована в читальному залі Держархіву Харківської області (Харків, пр. Московський, 7).

 

На ній представлені копії документів, що зберігаються в фондах Держархіву області та висвітлюють події періоду 1914-1918 років, які відбувалися на теренах Харківської губернії.

 

Зокрема, розкрито такі теми: благодійна діяльність на допомогу армії, допомога біженцям, забезпечення роботи оборонних підприємств тощо.

 

На виставці також представлено копії маніфестів російського імператора про оголошення військових дій та документів з особового фонду учасника бойових дій генерала російської армії М.М. Скалона.

Все за темою "Перша світова війна"

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.