Спецпроект

В Донецьку сепаратисти хочуть вивезти танки з музею

Прес-секретар "СКМ" Наталя Ємченко повідомила, що представники терористичної організації "ДНР" намагаються викрасти танки з музею.

Про це вона написала на своїй Facebook-сторінці.

"Прямо зараз "ДНРівці" з автоматами в Донецьку збивають замки і намагаються викрасти експонати з Музею Великої Вітчизняної Війни. Ті самі, які стоять на вулиці біля пам'ятника Визволителям Донбасу. Танки і гармати. Всього - до 15 одиниць техніки", - повідомила Ємченко.

"Спостерігаю я це особисто, так само як і кілька десятків матусь з дітьми", - додала вона.

Як відомо, у травні 2014 року терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили з музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

Дивіться також фоторепортаж про музей Визволителям Донбасу

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.