ПОМЕР ЕДУАРД ШЕВАРДНАДЗЕ. Додані ФОТО

Колишній міністр закордонних справ СРСР, а згодом президент Грузії Едуард Шеварднадзе помер на 87-му році життя.

Про це повідомляє BBC.

Помічниця Шеварднадзе Марина Давіташвілі повідомила, що він помер у понеділок у лікарні в Тбілісі після довгої хвороби.

Едуард Шеварднадзе народився в 1928 році в Ланчхутському районі Грузії в багатодітній сім'ї вчителя російської мови та літератури і з 10 років підробляв листоношею.

З відзнакою закінчив медичний технікум і вступив до інституту без іспитів, але отримав пропозицію очолити комсомольську організацію і надав перевагу політичній кар'єрі.

Міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварднадзе (праворуч) і держсекретар США Джеймс Бейкер

Дослужившись до першого секретаря Тбіліського міськкому, 44-річний Шеварднадзе в 1972 році очолив парторганізацію Грузинської РСР, а незабаром - і всю республіку.

У 1970-х роках керівник Грузії близько зійшовся з "територіальним" сусідом, першим секретарем Ставропольського (Російська СФРР) крайкому партії Михайлом Горбачовим.

Із головою Державної ради Куби Фіделем Кастро

Через 2,5 місяця після приходу до влади (1985 рік) Горбачов викликав Шеварднадзе до Москви і запропонував йому стати міністром закордонних справ. Головою МЗС СРСР Шеварднадзе був до 1990 року. У 1985-1990 рр. був членом Політбюро ЦК (Центрального комітету) Компартії СРСР.

Із прем'єр-міністром Великої Британії Марґарет Тетчер

Після розпаду СРСР і повалення режиму Звіада Гамсахурдіа грузинські політичні сили запропонували колишньому радянському чиновнику знову очолити республіку, тепер уже незалежну.

 Громадянська війна часів Гамсахурдіа

Двічі - у листопаді 1995-го і в квітні 2000 року - Едуард Шеварднадзе з великою перевагою вигравав президентські вибори.

Він керував країною до 2003 року і був усунутий із посади внаслідок "Революції троянд". Його наступником став Михеїл Саакашвілі.

 Всі фото: РІА Новості

Після революції Шеварднадзе залишився у Грузії, жив у маєтку в Тбілісі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Грузія"

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.