Спецпроект

У Музеї Голодомору - виставка про допомогу США у 1920-х

До дня незалежності США Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує міжнародну виставку "Американська допомога голодуючій Україні. 1921–1923 роки".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Завдяки безкорисливій допомозі благодійних організацій США було врятовано від голодної смерті мільйони українських громадян, йдеться в повідомленні.

Філантропна діяльність іноземців викликала щиру вдячність та повагу населення. Прагнучи применшити авторитет американських благодійників радянське керівництво затаврувало їх як "шпигунів" та "контрреволюціонерів".

Організатори заходу прагнуть відновити історичну справедливість й активізувати діалог між українським та американським народами, дослідити причини голодомору 1921–1922 рр. в Україні, розкрити значення й форми американської благодійної допомоги, висвітлити відносини й ставлення радянського уряду до іноземних організацій.

Експозиція виставки складається з інформаційних плакатів, архівних документів у виставкових вітринах, відеофільму та екранного панно.

В експозиції представлено оригінальні архівні документи, світлини, періодичні видання й листівки, які висвітлюють діяльність американських благодійних організацій в Україні упродовж 1921–1923 рр.

Захід організовано спільно з благодійним фондом "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" та Інститутом юдаїки за підтримки посольства США в Україні 9 липня 2014 року о 15.00

Відкриття виставки: 9 липня 2014 року о 15:00. Зала пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", Київ, вул. Лаврська, 3.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".