"Геть війну, хай живе автономія України!" Виставка про Першу світову у Дніпрі

У Дніпропетровську відкрилася документальна виставка "Катеринославщина у Першій світовій. 1914-1918. До 100-річчя початку війни".

Про це повідомляє офіційний сайт Державної архівної служби України.

Виставка працює у приміщенні Держархіву Дніпропетровської області (Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 89). Вона триватиме до 15 серпня 2014 року.

На виставці представлені документи, які висвітлюють події війни на території Катеринославської губернії Російської імперії.

У розділі виставки "Друга Вітчизняна війна Російської імперії" розміщені маніфести Миколи ІІ про оголошення Німеччиною і Австро-Угорщиною війни Росії, матеріали про прийом імператором членів Державної Ради і Державної думи у зв'язку з початком війни.

Документи окремого стенду розповідають про підготовку та хід візиту Миколи ІІ до м. Катеринослава у 1915 році.

На стенді представлені фотографії перебування царя в місті, телеграма про прийом царем депутації учениць Маріїнської дворянської жіночої гімназії, доповідь управляючого казенною палатою про економічний та соціальний стан губернії у зв’язку з приїздом імператора.

Рапорт губернатора царю про стан справ у губернії у зв’язку з участю Росії у війні містить, зокрема, інформацію про військові частини, лазарети для поранених воїнів, надання допомоги родинам воїнів.

У розділі виставки "Будні війни" розміщено телеграми про розквартирування військових частин, переведення Маріуполя та його порту на військовий стан, роздавальну відомість для отримання продовольчої допомоги родинам нижніх чинів і ратникам ополчення в с. Катещине.

Експонується фото хворих і поранених солдатів у палаті 2-го катеринославського міського шпиталю. Представлені списки працівників лазаретів м. Катеринослава, документи про необхідність нагородження осіб, що опікувалися пораненими.

Окремий стенд присвячений боротьбі зі шпигунами та диверсантами противника. Тут представлено листи контррозвідувального відділення Штабу Одеського військового округу до Катеринославського губернського жандармського управління про осіб, що підозрювалися у шпигунстві, фото, списки осіб, які розшукувалися поліцією, лист начальника губернського жандармського управління катеринославському поліцмейстеру про замах на диверсії у військових закладах і на оборонних заводах.

Документи стенду "Військовополонені противника" розповідають про заходи з охорони військовополонених, праця яких використовувалася на підприємствах і в сільських господарствах. Серед документів виставки – відомості про кількість задіяних на роботах на Дніпровському заводі військовополонених.

У Першій світовій війні вперше було застосовано хімічну зброю, тому війну іноді називали "війною хіміків". На виставці розміщено звіт про діяльність газової секції Катеринославського комітету Всеросійського земського союзу й Союзу міст.

У розділі "Призов до армії та дезертирство" серед інших документів експонуються лист Анастасівського волосного правління про призов новобранців 1898 року народження, циркулярний лист Катеринославського повітового комісара про посилення боротьби з дезертирством із залученням місцевої влади та населення, доповідь начальника губернського жандармського управління на ім’я губернатора про арешт групи осіб, які збиралися розповсюджувати антивоєнні прокламації та проводити вуличні демонстрації під час призову новобранців.

На стенді "Військова цензура" представлені циркулярні листи начальників Київського і Катеринославського поштово-телеграфних округів про спосіб шифрування телеграм, про необхідність припинення розповсюдження сумнівних телеграм за підписом "Ставка" з інформаціями про події на фронті, про відкриття контррозвідувального пункту в м. Катеринославі та ін.

Про останні місяці війни йдеться в циркулярних листах Київського поштово-телеграфного округу щодо розслідування протизаконних дій колишніх міністрів царського уряду та колишнього імператора Миколи ІІ, перегляду та вилучення кореспонденції осіб, що повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності (Ульянова-Леніна, Зінов’єва, Луначарського, Коллонтай та ін.).

Серед документів – телеграма військово-революційного штабу охорони Катеринославської залізниці про перехід залізниці на військовий стан, листівка Української соціал-демократичної робітничої партії з призовом "Геть війну, хай живе революція, хай живе автономія України!".

Як відомо, у червні 2014 року у Берліні відкрилася масштабна виставка артефактів Першої світової.

У січні 2014 року відкривася європейський віртуальний архів "Europeana 1914-1918", на якому розміщено 500 тисяч оцифрованих артефактів часів Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Також: "Битва під Ковелем, 1916 рік. Окопний щоденник"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.