Спецпроект

Відкрився онлайн-архів Першої світової війни. ФОТО

Офіційно запрацював європейський віртуальний архів "Europeana 1914-1918", присвячений Першій світовій. Оцифровано 500 тисяч артефактів з часів Великої Війни.

Про це повідомляє Дойче Велле з посиланням на агенцію epd.

Координацію проекту здійcнювала Берлінська державна бібліотека.

У пошуках експонатів для мережевої бази даних співробітники бібліотек і архівів з 8 європейських країн оцифрували понад півмільйона джерел та експонатів того часу.

Німецька карта світу в 1914 році

На ресурсі зібрані особисті документи, щоденники, листи, карикатури, карти, фото- і кінодокументи, пов'язані з Першою світовою.

Англійське "Благання з окопів"

Від 7 до 8 тисяч об'єктів були надані приватними особами із сімейних архівів.

 Поштова листівка "Боже, покарай зрадливу Італію!" Німецький, турецький, болгарський та австо-угорський союзники обурються тим, що Рим вирішив воювати за Антанту

Також на порталі є функція, за допомогою якої кожен може завантажити в архів власний матеріал, пов'язаний із даною темою, поділившись родинними спогадами з іншими.

 Людина з кіноапаратом

Адреса онлайн-архіву - www.europeana1914-1918.eu.

 Наш земляк - солдат австро-угорської армії з Калуша (Івано-Франківщина)

За словами уповноваженої уряду ФРН з питань культури Моніки Ґрюттерс, проект є "вражаючою ілюстрацією того, до якої успішній співпраці здатна сьогодні колись настільки роз'єднана Європа".

 Французька поштівка

Дивіться також:

Три історії кохання Першої світової в Україні

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Перемишль - фортеця, за яку гинула половина Європи. ЕКСКУРСІЯ

У британських школах думають, що Перша світова - війна з Наполеоном

Під Бродами знайшли фронтову ванну Першої світової. ФОТО

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Аерофотозйомка часів Першої світової війни. ФОТО

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».