Російський історик: "Росія - спадкоємиця Орди"

Росія є спадкоємицею монголо-татарської Золотої Орди. Про це під час свого виступу перед студентами МДУ в ефірі російського телеканалу "Культура" заявив російський історик, професор, академік історико-філологічного відділення РАН Юрій Пивоваров.

Відеосюжет із фрагментами цього телеефіру опублікував у Facebook журналіст Олександр Пасховер, пише Обоз.

"Багато в чому сучасна Русь, московська, потім петербурзька, радянська і сьогоднішня, є ... спадкоємицею Золотої Орди, хоча і Київської Русі теж", - сказав академік.

Вчений мав на увазі устрій державного апарату, який виключає будь-яку "спробу" демократії.

"Це був неймовірний обсяг влади в однієї людини, - зазначив Пивоваров. - Монгольський тип влади, коли одна людина - все, а решта - ніщо".

За словами академіка, монгольський варіант влади заперечує будь-який договір, будь-яку співпрацю і згоду між двома сторонами. Монгольська влада - це виключно влада насильства", - сказав академік.

За його словами, російські царі охоче перейняли цю модель побудови державного апарату. Пивоваров зазначив, що, незважаючи на звільнення від монголо-татарського ярма, культура Орди пустила глибоке коріння в Московській державі.

"Ставка Орди була перенесена в Кремль", - наприкінці сюжету процитував історик слова філософа Георгія Федотова.

Також: "Донецькі правили, як веліла політична культура Степу"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.