На батьківщині Шевченка покажуть фільми про нього, з 1926 року

16-17 серпня на батьківщині Тараса Шевченка – в Моринцях Звенигородського району Черкаської області – відбудеться перший загальноукраїнський фестиваль "Ше.Fest".

Про це повідомляє Культпростір.

Протягом усіх днів фестивалю демонструватимуться художні й документальні фільми зі збірки "Шевченко 200", яка була видана Національним центром Довженка спеціально до 200-ї річниці від дня народження поета.

"Офіційний Шевченко, яким ми його знаємо з підручників та офіціозу – символічна фігура, міф, який створювався цілими поколіннями вчених та бюрократів, - зазначив представник центру Олександр Прокопенко. - Тим цікавіше спостерігати як відбувався цей процес міфологізації – від ходульно-схематичного "Тараса Шевченка" Петра Чардиніна (1926), епічного "Тараса Шевченка" Ігоря Савченко (1951), до дисидентського за настроєм фільму "Сон" Володимира Денисенка (1964)".

Серед обраних робіт є також музичний фільм-екранізація поеми Шевченко та створеної за її мотивами опери Михайла Вериковського "Наймичка" (1963), документальні стрічки "Тарас Шевченко. Спадщина. Надії" Леоніда Анічкіна (1994-1995) і "Дві долі" Бориса Квашнєва (2007)."

На фестивалі "Ше.Fest" відбудеться також показ роботи Сергія Проскурні "Тарас Шевченко. Idентифікація".

Інше за темою "Кіно" та "Шевченко"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".