На батьківщині Шевченка покажуть фільми про нього, з 1926 року

16-17 серпня на батьківщині Тараса Шевченка – в Моринцях Звенигородського району Черкаської області – відбудеться перший загальноукраїнський фестиваль "Ше.Fest".

Про це повідомляє Культпростір.

Протягом усіх днів фестивалю демонструватимуться художні й документальні фільми зі збірки "Шевченко 200", яка була видана Національним центром Довженка спеціально до 200-ї річниці від дня народження поета.

"Офіційний Шевченко, яким ми його знаємо з підручників та офіціозу – символічна фігура, міф, який створювався цілими поколіннями вчених та бюрократів, - зазначив представник центру Олександр Прокопенко. - Тим цікавіше спостерігати як відбувався цей процес міфологізації – від ходульно-схематичного "Тараса Шевченка" Петра Чардиніна (1926), епічного "Тараса Шевченка" Ігоря Савченко (1951), до дисидентського за настроєм фільму "Сон" Володимира Денисенка (1964)".

Серед обраних робіт є також музичний фільм-екранізація поеми Шевченко та створеної за її мотивами опери Михайла Вериковського "Наймичка" (1963), документальні стрічки "Тарас Шевченко. Спадщина. Надії" Леоніда Анічкіна (1994-1995) і "Дві долі" Бориса Квашнєва (2007)."

На фестивалі "Ше.Fest" відбудеться також показ роботи Сергія Проскурні "Тарас Шевченко. Idентифікація".

Інше за темою "Кіно" та "Шевченко"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.