На батьківщині Шевченка покажуть фільми про нього, з 1926 року

16-17 серпня на батьківщині Тараса Шевченка – в Моринцях Звенигородського району Черкаської області – відбудеться перший загальноукраїнський фестиваль "Ше.Fest".

Про це повідомляє Культпростір.

Протягом усіх днів фестивалю демонструватимуться художні й документальні фільми зі збірки "Шевченко 200", яка була видана Національним центром Довженка спеціально до 200-ї річниці від дня народження поета.

"Офіційний Шевченко, яким ми його знаємо з підручників та офіціозу – символічна фігура, міф, який створювався цілими поколіннями вчених та бюрократів, - зазначив представник центру Олександр Прокопенко. - Тим цікавіше спостерігати як відбувався цей процес міфологізації – від ходульно-схематичного "Тараса Шевченка" Петра Чардиніна (1926), епічного "Тараса Шевченка" Ігоря Савченко (1951), до дисидентського за настроєм фільму "Сон" Володимира Денисенка (1964)".

Серед обраних робіт є також музичний фільм-екранізація поеми Шевченко та створеної за її мотивами опери Михайла Вериковського "Наймичка" (1963), документальні стрічки "Тарас Шевченко. Спадщина. Надії" Леоніда Анічкіна (1994-1995) і "Дві долі" Бориса Квашнєва (2007)."

На фестивалі "Ше.Fest" відбудеться також показ роботи Сергія Проскурні "Тарас Шевченко. Idентифікація".

Інше за темою "Кіно" та "Шевченко"

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.