У Полтаві вкотре спробують встановити пам'ятник Мазепі

Меморіал гетьману Івану Мазепі, який не можуть спорудити в Полтаві вже п'ятий рік, планується встановити на Соборному майдані міста в жовтні 2014-го.

Про це повідомляє Полтавщина із посиланням на голову місцевого товариства "Просвіта" Миколу Кульчинського.

За його словами, проблема наразі полягає в тому, що на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу. Сама скульптура гетьмана і деякі складові меморіалу вже виготовлені і зберігаються в Києві.

"Головне — придбати цю четверту деталь, без якої ніяк не обійтися, - зазначив Кульчинський. - Поїхати за нею збираємося на початку вересня".

Він висловив сподівання, що на свято Покрови [14 жовтня] пам’ятник уже буде встановлено. Планується зустріч з цього приводу з міським головою Олександром Мамаєм.

Як відомо, пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і тодішнього народного депутата ("Наша Україна") Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Виготовлена скульптура перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримують ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.