У Полтаві вкотре спробують встановити пам'ятник Мазепі

Меморіал гетьману Івану Мазепі, який не можуть спорудити в Полтаві вже п'ятий рік, планується встановити на Соборному майдані міста в жовтні 2014-го.

Про це повідомляє Полтавщина із посиланням на голову місцевого товариства "Просвіта" Миколу Кульчинського.

За його словами, проблема наразі полягає в тому, що на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу. Сама скульптура гетьмана і деякі складові меморіалу вже виготовлені і зберігаються в Києві.

"Головне — придбати цю четверту деталь, без якої ніяк не обійтися, - зазначив Кульчинський. - Поїхати за нею збираємося на початку вересня".

Він висловив сподівання, що на свято Покрови [14 жовтня] пам’ятник уже буде встановлено. Планується зустріч з цього приводу з міським головою Олександром Мамаєм.

Як відомо, пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і тодішнього народного депутата ("Наша Україна") Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Виготовлена скульптура перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримують ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.