У Полтаві вкотре спробують встановити пам'ятник Мазепі

Меморіал гетьману Івану Мазепі, який не можуть спорудити в Полтаві вже п'ятий рік, планується встановити на Соборному майдані міста в жовтні 2014-го.

Про це повідомляє Полтавщина із посиланням на голову місцевого товариства "Просвіта" Миколу Кульчинського.

За його словами, проблема наразі полягає в тому, що на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу. Сама скульптура гетьмана і деякі складові меморіалу вже виготовлені і зберігаються в Києві.

"Головне — придбати цю четверту деталь, без якої ніяк не обійтися, - зазначив Кульчинський. - Поїхати за нею збираємося на початку вересня".

Він висловив сподівання, що на свято Покрови [14 жовтня] пам’ятник уже буде встановлено. Планується зустріч з цього приводу з міським головою Олександром Мамаєм.

Як відомо, пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і тодішнього народного депутата ("Наша Україна") Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Виготовлена скульптура перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримують ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.