Науковці Латвії вивчатимуть архіви КГБ. Оцифрують особові справи

Наступного тижня відбудеться перше засідання комісії, яка розгляне можливість наукової оцінки так званих "мішків ЧК" - опечатаних після кінця Латвійської РСР архівів місцевого КГБ.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на Latvijas Avīze.

Наразі йдеться тільки про підготовку до дослідження. Члени комісії обговорять принципи майбутньої роботи. 

У травні 2014 року сейм [парламент] постановив, що необхідно забезпечити наукову оцінку засекреченого архіву і встановити збиток, який завдала Латвії діяльність радянської спецслужби.

Оцінка архіву довірена міждисциплінарній урядовій комісії, за формування якої відповідає міністерство освіти.

Своїх представників у комісію можуть делегувати Національний історичний архів, факультет історії і філософії ЛУ, Інститут історії, Центр досліджень соціальної пам'яті, Інститут філософії й соціології, Національний музей історії, Музей окупації і Товариство дослідження окупації.

У складі комісії буде до 20 фахівців.

Як пояснив виданню представник Національного історичного архіву Айнар Бамбалс, значну частину документів КГБ [Комітету державної безпеки СРСР] через 20-30 років вже не можна буде прочитати. Вони заповнені хімічним олівцем і запису поступово зникають. Тому архів варто перевести в цифровий формат.

"Оцифровка" 15 тисяч справ працівників номенклатури могла б обійтися в 200 тисяч євро. Але це лише невелика частина всіх документів КГБ.

Комісія повинна завершити роботу до 17 червня 2018 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.