У школах Луцька створять музеї випускників, загиблих в АТО

У школах Луцька планують створити музейні кімнати чи стенди про випускників цих шкіл, які загинули в ході війни на сході України.

Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету Луцької міської ради, повідомляє Волинь Post.

Пропозицію створити музейні кімнати подав секретар міськради Сергій Григоренко. На його думку, в тих школах, випускники яких загинули в АТО, треба створити меморіальні куточки про них. Він назвав двох загиблих лучан, які є випускниками школи №3.

Начальник управління освіти міськради Олег Гребенюк додав, що подібне доручення директорам шкіл уже є. У навчальних закладах створюються стенди про загиблих на війні.

Міський голова Микола Романюк наполіг, щоб першого вересня у школах міста були згадані імена лучан, які загинули на Cході України. Крім того, він хоче, щоб загиблі лучани були увіковічнені на Меморіалі.

Як відомо, у серпні 2014 року Міносвіти рекомендувало школам провести 1 вересня уроки мужності.

Інше за темою "АТО"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.