У школах Луцька створять музеї випускників, загиблих в АТО

У школах Луцька планують створити музейні кімнати чи стенди про випускників цих шкіл, які загинули в ході війни на сході України.

Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету Луцької міської ради, повідомляє Волинь Post.

Пропозицію створити музейні кімнати подав секретар міськради Сергій Григоренко. На його думку, в тих школах, випускники яких загинули в АТО, треба створити меморіальні куточки про них. Він назвав двох загиблих лучан, які є випускниками школи №3.

Начальник управління освіти міськради Олег Гребенюк додав, що подібне доручення директорам шкіл уже є. У навчальних закладах створюються стенди про загиблих на війні.

Міський голова Микола Романюк наполіг, щоб першого вересня у школах міста були згадані імена лучан, які загинули на Cході України. Крім того, він хоче, щоб загиблі лучани були увіковічнені на Меморіалі.

Як відомо, у серпні 2014 року Міносвіти рекомендувало школам провести 1 вересня уроки мужності.

Інше за темою "АТО"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.