Німеччина відкриє Калінінграду архіви про історичні Сім мостів Кенігсберга

Німецькі вчені та архівісти пообіцяли відкрити владі Калінінграду (РФ) доступ до архівів, в яких міститься інформація про історичний вигляд утрачених кенігсберзьких мостів.

Про це іноземні гості заявили на зустрічі з головним архітектором Калінінграда В'ячеславом Генне, повідомляє Комсомольская правда.

У зустрічі взяли участь президент Фонду прусської культурної спадщини Герман Парцингер, директор Таємного державного архіву Прусської культурної спадщини Юрген Клустерхус, директор берлінського Музею первісної та ранньої історії Матіас Вемхофф.

Вчені обговорили з головним архітектором міста проект відтворення історичного центру Калінінграда, в тому числі й легендарних Семи мостів, котрі в середньовічні часи з'єднували різні частини міста через рукави річки Прегель.

Також гостей зацікавила ідея організувати спільні археологічні пошуки на території острова Канта (Кнайпгоф).

Калінінград (Кеніґсберґ, Крулевець) - центр найзахіднішого регіону РФ. Колишня столиця Східної Прусії. Після завершення Другої світової війни увійшов до складу Російської радянської федеративної соціалістичної республіки СРСР.

Німецьке населення було депортоване, місто заселили громадянами СРСР. Архітектурне обличчя міста було повністю змінене, знесли навіть замок хрестоносців, з якого почався Кенігсберг. Нині Калінінградська область є ексклавом Росії між Балтійським морем і країнами Євросоюзу.

Острів Кнайпгоф (Книпав) - історична назва однієї з острівних частин Кенігсберга. В 1944 році забудова острова зруйнована унаслідок бомбардувань антигітлерівської коаліції, більш-менш уцілів тільки Кафедральний собор XIV сторіччя, в якому поховано засновника німецької класичної філософії Іммануїла Канта.

 Кнайпгоф із кафедральним собором

Після війни років будинки Кнайпгофа були розібрані на будівельний матеріал, цеглу вивезли на баржах, переважно на відбудову Ленінградa. В результаті Кнайпгоф став єдиним кварталом міста, де не здійснювалася радянська забудова. Тут фактично зберігся старий Кенігсберг (у вигляді ще не розкритих археологами фундаментів).

Сім мостів Кенігсберга існували в XVI-XX століттях. З ними пов'язана стародавня математична задача про мости Кенігсберга. В 1735 році математик Леонард Ейлер довів неможливість її розв'язання, що призвело до виникнення математичної теорії графів. З семи мостів нині збереглося три.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.