Німеччина відкриє Калінінграду архіви про історичні Сім мостів Кенігсберга

Німецькі вчені та архівісти пообіцяли відкрити владі Калінінграду (РФ) доступ до архівів, в яких міститься інформація про історичний вигляд утрачених кенігсберзьких мостів.

Про це іноземні гості заявили на зустрічі з головним архітектором Калінінграда В'ячеславом Генне, повідомляє Комсомольская правда.

У зустрічі взяли участь президент Фонду прусської культурної спадщини Герман Парцингер, директор Таємного державного архіву Прусської культурної спадщини Юрген Клустерхус, директор берлінського Музею первісної та ранньої історії Матіас Вемхофф.

Вчені обговорили з головним архітектором міста проект відтворення історичного центру Калінінграда, в тому числі й легендарних Семи мостів, котрі в середньовічні часи з'єднували різні частини міста через рукави річки Прегель.

Також гостей зацікавила ідея організувати спільні археологічні пошуки на території острова Канта (Кнайпгоф).

Калінінград (Кеніґсберґ, Крулевець) - центр найзахіднішого регіону РФ. Колишня столиця Східної Прусії. Після завершення Другої світової війни увійшов до складу Російської радянської федеративної соціалістичної республіки СРСР.

Німецьке населення було депортоване, місто заселили громадянами СРСР. Архітектурне обличчя міста було повністю змінене, знесли навіть замок хрестоносців, з якого почався Кенігсберг. Нині Калінінградська область є ексклавом Росії між Балтійським морем і країнами Євросоюзу.

Острів Кнайпгоф (Книпав) - історична назва однієї з острівних частин Кенігсберга. В 1944 році забудова острова зруйнована унаслідок бомбардувань антигітлерівської коаліції, більш-менш уцілів тільки Кафедральний собор XIV сторіччя, в якому поховано засновника німецької класичної філософії Іммануїла Канта.

 Кнайпгоф із кафедральним собором

Після війни років будинки Кнайпгофа були розібрані на будівельний матеріал, цеглу вивезли на баржах, переважно на відбудову Ленінградa. В результаті Кнайпгоф став єдиним кварталом міста, де не здійснювалася радянська забудова. Тут фактично зберігся старий Кенігсберг (у вигляді ще не розкритих археологами фундаментів).

Сім мостів Кенігсберга існували в XVI-XX століттях. З ними пов'язана стародавня математична задача про мости Кенігсберга. В 1735 році математик Леонард Ейлер довів неможливість її розв'язання, що призвело до виникнення математичної теорії графів. З семи мостів нині збереглося три.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть