Підтримка незалежності України сягнула історичного максимуму

Серед українців різко зросла кількість прихильників незалежності, що складає рекордні 90% серед дорослого населення.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив автор дослідження динаміки підтримки населенням суверенітету України в перші десятиліття її державної незалежності президент КМІС Валерій Хмелько.

"І це не перший випадок, коли певна частина громадян, що не підтримують державну незалежність в умовах, коли ніщо не спонукає думати про можливі загрози, в ситуаціях, коли ці загрози стають реальними, усвідомлює, що незалежність країни складає для неї справжню цінність", - додав він.

За словами Хмелька, перше, явно не економічно мотивоване підвищення чисельності прихильників незалежності було зафіксовано в другій половині 1994 року.

У перші два роки незалежності, в умовах значного зниження рівня життя, гіперінфляції їхня кількість знизилася з 76 до 56%.

Хоча економічна ситуація продовжувала погіршуватися, після президентських виборів 1994-го охочих приєднання до Росії стало помітно менше (особливо на Сході і на Півдні).

Частка прихильників незалежності ще більше збільшилася з початком війни в Чечні і до кінця 1996-го (співпало з появою власних українських грошей) досягла 71% дорослого населення.

В умовах фінансової кризи 1997-1998 років знову значно знизилася (майже до 60%).

Соціолог нагадав, що в 1999-2000 роках, під час другої чеченської війни, зросла до 72%.

При цьому в 2003-му, коли через дії Росії в районі острова Коса Тузла виникла загроза територіальній цілісності України, протягом одного тільки місяці частка прихильників української незалежності зросла з 71 до 77%, але після вирішення конфлікту знизилася до 72%, повідомив президент КМІС.

У серпні 2008-го, під час вторгнення Росії в Грузію підтримка українцями своєї незалежності зросла з 72 до 83%. Зменшення розтягнулося майже на десять місяців і зупинилося на рівні 74%, розповів соціолог.

"Рік за роком підтримка суверенітету України українцями зростала, цей процес стабілізувався. Зараз же сплеск громадянської самосвідомості стався у зв'язку з прямим замахом на територіальну цілісність і суверенітет країни з боку Росії", - резюмував Хмелько.

Українська Правда

Інше за темою "Соціологія"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.