В Амстердамі передумали повертати скіфське золото в Україну

Амстердамський Музей Алларда Пірсона після завершення виставки, присвяченій археології Криму, на деякий час залишить позичені у кримських музеїв експонати в себе.

Про це повідомляє Німецька хвиля з посиланням на представників музею.

За словами амстердамців, консультації з нідерландськими юристами та урядом країни, на жаль, не допомогли музейникам прийняти рішення щодо відправлення експонатів до представників української влади в Києві або до музеїв на Кримському півострові, який наразі анексований Росією.

Через це було прийняте рішення надійно зберігати об’єкти у музеї в Амстердамі певний час і після завершення виставки (31 серпня).

Експонати залишатимуться в музеї до того часу, поки заклад не отримає вказівок від кваліфікованого судді чи арбітра, або поки сторони не досягнуть якоїсь домовленості.

В даному випадку йдеться про непростий випадок із юридичної точки зору, заявила співробітниця університету Амстердама, до якого належить музей.

За її словами, з одного боку, українські державні музеї у Криму, які укладали угоду з амстердамськими колегами, діяли від імені держави, тоді експонати й мають бути повернені державі. З іншого боку, може бути й так, що скарби треба буде повертати власникам, якщо їхнє право на власність матиме вищу юридичну силу за угоди.

Як відомо, у червні 2014 року МЗС Нідерландів визнало музейні експонати державною власністю України, пообіцявши повернути їх до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.