Гітлер і Сталін були союзниками-агресорами - історики

Про це ІП повідомили в Українському інституті національної пам’яті, який був організатором заходу.

Учасники круглого столу ухвалили резолюцію, в якій підтвердили, що підписання у Москві 23 серпня 1939 року договору про ненапад між нацистською Німеччиною та СРСР відкрило шлях до початку Другої світової війни.

На початковому етапі якої обидва тоталітарні режими виступали союзниками-агресорами, наголосили науковці.

"У самому факті підписання договору між Німеччиною і СРСР про ненапад не було нічого надто неординарного чи протиправного, якби разом із договором не було укладено таємний додатковий протокол, - наголосив доктор історичних наук Іван Патриляк. - Документ передбачав розмежування сфер впливу сторін у Східній та Центральній Європі, грубо порушуючи суверенітет і територіальну цілісність цілої низки незалежних держав".

Радянська сфера впливу охоплювала Естонію, Латвію, Фінляндію, Бессарабію та східну частину польської держави (на схід від річок Нарев, Вісла, Сян). На радянському боці, окрім українських і білоруських етнічних земель, опинилися Люблінське та частина Варшавського воєводств, заселених головним чином поляками.

Іван Патриляк спростував тезу радянських і російських вчених та пропагандистів, які вперто доводили/доводять, що СРСР був лише жертвою в роки Другої світової війни, але не мав жодного стосунку до її провокування.

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров пояснив юридичну складову та презентував збірник документів: "СССР–Германия. 1939–1941. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля 1939 г. по июнь 1941 г.".

Учасники круглого столу звернулися до Президента, ВР, Кабміну, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із такими пропозиціями:

   - долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму та нацизму.
   - сприяти активізації досліджень істориками та правниками домовленостей і співпраці між Радянським Союзом та Третім Рейхом, а також подолання міфів щодо них.
   - забезпечити вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб шляхом прийняття закону про доступ до архівних документів спецслужб колишнього СРСР.
   - запровадити вшанування на державному рівні 23 серпня Загальноєвропейського дня пам’яті та примирення.
   - вшанувати 1 вересня 2014 р. усіх жертв Другої світової війни з покладанням квітів до пам’ятників загиблим у 75-ту річницю початку трагедії.