В Інституті нацпам'яті говоритимуть про пакт Гітлера-Сталіна

Український інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл "Закляті друзі. Нацизм і комунізм у розпалюванні ІІ світової війни (до 75-их роковин пакту Ріббентропа-Молотова)".

Про це повідомляє сайт УІНП.

Захід відбудеться 28 серпня, у четвер, у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16). Початок о 15:00.

На круглому столі історики та правники обговорять наслідки, дадуть правову оцінку гітлерівсько-сталінському переділу Європи у 1939 році та вияснять, чи чекатиме комунізм свій "Нюрберг".

Будуть підніматися питання співпраці тоталітарних нацистського і комуністичного режимів у 1939–1941 роках, наслідків нацистсько-радянських домовленостей для України та юридичної оцінки злочинів нацизму та комунізму.

Учасники: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, директор УІНП Володимир В’ятрович, доктор історичних наук Іван Патриляк, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, історики, правники, громадські активісти.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.