На боці терористів воюють неонацисти з Росії

У конфлікті на території Донецької та Луганської області активно беруть участь неонацистські організації з Росії.

Про це заявив глава Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України Йосип Зісельс, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"У Росії протягом більше двадцяти років існує розвинена система різних неонацистських фашистських організацій, які дають про себе знати в часи загострень, як це було в Росії в 1990-х, так і у відношенні Молдови та Грузії, - зазначив Зісельс. - Зараз вони діють в Україні''.

За його словами, найбільш потужною з них є "Російська національна єдність (РНЕ)'' під керівництвом Алєксандра Баркашова.

РНЕ володіє розгалуженою структурою на території РФ, яка займається вербуванням найманців, а також безпосередньо воює з Україною. У них є власні загони під своїми знаменами і символікою, яка схожа на свастику фашистської Німеччини.

Майбутній самопроголошений "губернатор ДНР" Павло Губарєв на зборах РНЕ, 2000-ті роки

Зісельс повідомив, що сам Баркашов відвідував Україну в березні і травні цього року, і наразі також перебуває на території України, імовірно, в Донецьку. Крім того, у збройних формуваннях воює його молодший син.

За його словами, крім РНЕ, в Україні активно діють ''Євразійський союз молоді", націонал-більшовики Лімонова, ''Чорна сотня", а також окремі активісти.

''У них немає власних бойових загонів, але їх члени входять до складу інших загонів'', зазначив він.

За словами голови Ваад, Росія в своїх інтересах використовує також європейських неонацистів з інших країн. Приміром, для підтвердження легітимності ''референдуму'' в Криму залучалися іноземні ''спостерігачі'', у складі яких налічувалося 33 (з 40) представника неонацистських організацій, і один представник ультралівої організації.

Серед них представники організацій ''Третій шлях'' і ''Юні носії ідентичності" (Франція), "Легіон святого Іштвана'' (Угорщина), а також організації з Польщі та Сербії. Зафіксовані також окремі активісти з нацистськими татуюваннями.

''Росія заражена ідеями реваншизму і це дуже тісно пов'язано з фашизмом'', - резюмував Зісельс.

Раніше Служба безпеки України видворила з країни і заборонила в'їзд громадянину Росії, членові російської неонацистської організації "Чорна сотня" Антону Раєвскому.

Раєвскій, перебуваючи в Одесі і виконуючи завдання спецслужб Росії, намагався створити диверсійно-підривну групу з числа мешканців Одеської області для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні.

Також: "Фашизм повертається у Європу. Цього разу з Росії"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.