У Києві хочуть перейменувати 13 комуністичних назв вулиць. СПИСОК

Київська міська рада розпочала громадське обговорення перейменування деяких вулиць столиці, названих на честь діячів та подій радянського тоталітарного режиму.

Протягом 2005–2012 років Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводила перейменування вулиць столиці, названих на честь подій та діячів, пов’язаних з організацією та здійсненням в Україні голодоморів, політичних репресій та інших злочинів.

Однак процедура перейменування не була завершена з різних причин. Український інститут національної пам’яті запропонував Київській міській раді повернутись до перейменування тих вулиць, процедуру щодо яких не завершили.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київради розглянула ініціативу УІНП, в результаті чого винесла на громадське обговорення  питання перейменування таких топонімів:

∙    бульвар Давидова у Дніпровському районі – на бульвар Віктора Некрасова,

∙    вулицю Криленка у Святошинському районі – на Олексія Береста,

∙    вулицю Крупської у Дарницькому районі – на Павла Чубинського,

∙    вулицю Ленінську у Святошинському районі – на Петра Дорошенка,

∙    вулицю Петра Запорожця у Деснянському районі – на Івана Миколайчука,

∙    вулицю Чапаєва у Шевченківському районі – на В’ячеслава Липинського,

∙    провулок Чеслава Бєлінського у Шевченківському районі – на Алли Горської,

∙    вулицю Академіка Шліхтера у Дніпровському районі – на Віфлеємську,

∙    вулицю Щорса у Печерському районі – на Євгена Коновальця,

∙    вулицю Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі – на Володимира Винниченка,

∙    вулицю Максима Горького у Солом’янському районі (Жуляни) – на Анатолія Лупиноса,

∙    вулицю Максима Горького у Дарницькому районі (Бортничі) – на Кирила Осьмака,

∙    проспект 40-річчя Жовтня у Голосіївському районі – на Голосіївський.

"Неприпустимо, що у столиці досі є вулиці, названі іменами діячів, які боролись проти української державності, – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Необхідно привести топоніміку до сучасних реалі життя українського суспільства, увічнити пам’ять про визначних осіб України і Києва".

За словами адвоката, юридичного консультанта Центру досліджень визвольного руху Сергія Рябенка, після перейменування мешканці вулиці не мають терміново змінювати документи. "Цим тільки лякають, користуючись необізнаністю звичайних людей у тонкощах українського законодавства. Документи, які засвідчують право власності громадян або юридичних осіб на квартири та інші об’єкти нерухомого майна, і так залишаються чинними. При здійсненні продажу або іншого відчуження такого нерухомого майна, ці документи будуть замінюватися за загальною процедурою.

Юрист наголошує - "Фактично, вся вартість перейменування це кошти, витрачені на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків з покажчиками. Але це можна зробити силами меценатів та волонтерів".

Нагадаємо, до 20 жовтня в Києві триває громадське обговорення щодо перейменування вулиці Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Проголосувати за проект рішення про перейменування або додати свою пропозицію можна за посиланням http://goo.gl/Iq0unY або за телефоном 1551.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря