На Тернопільщині відновлено пам’ятник крилатим гусарам

Польські реставратори відновили пам’ятний знак на честь перемоги крилатих гусарів над татарською ордою. Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня.

В селі Годові (Зборівський район, Тернопільська область) польські фахівці відновили пам’ятний знак на честь перемоги 400 крилатих гусарів і панцерних над татарською ордою чисельністю до 40 тисяч.

Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня. В рамках урочистостей готується також наукова конференція і відкритий круглий стіл за участю українських і польських військових істориків (з польської сторони очікується доктор Радослав Сікора, з української – кандидат історичних наук Олексій Сокирко), а також виступи історичних реконструкторів.  

Пам’ятник гусарам в селі Годові

11 червня 1694 року вояки Речі Посполитої під командуванням полковника Костянтина Загоровського (1667–1694) протягом шести годин відбивали наступ кримських татар на село Годів, яке було перетворено на фортецю з підручних матеріалів. Коли у захисників Годова закінчилися кулі, вони набивали мушкети і пістолети наконечниками татарських стріл. Після безуспішної облоги маленького села татари пішли геть.

Полковник Загоровський (котрий, між іншим, походив із волинської шляхти) був смертельно поранений і через три дні помер. На місці, де, за переказами, був поранений очільник оборони Годова, король Ян ІІІ Собєський (1629–1696) наказав спорудити пам’ятник, котрий чудом зберігся до наших днів.

Влітку цього року пам’ятник було відновлено групою реставраторів відділу збереження і реставрації витворів мистецтва Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Януша Смази. Збір коштів на реставрацію проводився фундацією "Мости" (Варшава).

Реставраційні роботи 

Реставраційні роботи були також профінансовані Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Допомогу в реалізації проекту надали також Посольство Польщі в Києві і польське Генеральне консульство в Луцьку.

Нині це єдиний в Україні пам’ятник крилатим гусарам.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.