На Тернопільщині відновлено пам’ятник крилатим гусарам

Польські реставратори відновили пам’ятний знак на честь перемоги крилатих гусарів над татарською ордою. Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня.

В селі Годові (Зборівський район, Тернопільська область) польські фахівці відновили пам’ятний знак на честь перемоги 400 крилатих гусарів і панцерних над татарською ордою чисельністю до 40 тисяч.

Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня. В рамках урочистостей готується також наукова конференція і відкритий круглий стіл за участю українських і польських військових істориків (з польської сторони очікується доктор Радослав Сікора, з української – кандидат історичних наук Олексій Сокирко), а також виступи історичних реконструкторів.  

Пам’ятник гусарам в селі Годові

11 червня 1694 року вояки Речі Посполитої під командуванням полковника Костянтина Загоровського (1667–1694) протягом шести годин відбивали наступ кримських татар на село Годів, яке було перетворено на фортецю з підручних матеріалів. Коли у захисників Годова закінчилися кулі, вони набивали мушкети і пістолети наконечниками татарських стріл. Після безуспішної облоги маленького села татари пішли геть.

Полковник Загоровський (котрий, між іншим, походив із волинської шляхти) був смертельно поранений і через три дні помер. На місці, де, за переказами, був поранений очільник оборони Годова, король Ян ІІІ Собєський (1629–1696) наказав спорудити пам’ятник, котрий чудом зберігся до наших днів.

Влітку цього року пам’ятник було відновлено групою реставраторів відділу збереження і реставрації витворів мистецтва Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Януша Смази. Збір коштів на реставрацію проводився фундацією "Мости" (Варшава).

Реставраційні роботи 

Реставраційні роботи були також профінансовані Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Допомогу в реалізації проекту надали також Посольство Польщі в Києві і польське Генеральне консульство в Луцьку.

Нині це єдиний в Україні пам’ятник крилатим гусарам.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.