"Тисяча років польських євреїв" - виставка у Варшаві

28 жовтня 2014 року в Варшаві, в Музеї історії польських євреїв Polin, відкриється виставка про долю етнічної групи, яка практично зникла, але залишила глибокий слід.

Ідея виставки - подорож  від часів середньовіччя до сьогодення.

Відвідувачі знайдуть відповіді на питання: яким чином євреї потрапили до Польщі?

Яким чином Польща стала центром єврейської діаспори та домівкою для найбільшого в світі єврейської спільноти, як перестала нею бути, та й як відроджується життя діаспори нині?

Польська єврейська родина Шлема, члени якої зникли під час Голокосту

Виставка складається з восьми галерей і буде представлена на 4 тис. квадратних метрів, представляючи спадщину та культуру польських євреїв, які й досі залишаються джерелом натхнення для Польщі й всього світу.

Виставка розроблена групою міжнародних вчених та кураторів під керівництвом Барбари Кіршенблатт-Гімблетт (Barbara Kirshenblatt-Gimblett).

Виставка відкриється у вівторок 28 жовтня о 19:00. 

Адреса Музею історії польських євреїв: Варшава, вул. Анєлевіча (Anielewicza), 6.

Читайте також:

"Молодість" показує польський фільм про львівських євреїв. ВІДЕО

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі