"Тисяча років польських євреїв" - виставка у Варшаві

28 жовтня 2014 року в Варшаві, в Музеї історії польських євреїв Polin, відкриється виставка про долю етнічної групи, яка практично зникла, але залишила глибокий слід.

Ідея виставки - подорож  від часів середньовіччя до сьогодення.

Відвідувачі знайдуть відповіді на питання: яким чином євреї потрапили до Польщі?

Яким чином Польща стала центром єврейської діаспори та домівкою для найбільшого в світі єврейської спільноти, як перестала нею бути, та й як відроджується життя діаспори нині?

Польська єврейська родина Шлема, члени якої зникли під час Голокосту

Виставка складається з восьми галерей і буде представлена на 4 тис. квадратних метрів, представляючи спадщину та культуру польських євреїв, які й досі залишаються джерелом натхнення для Польщі й всього світу.

Виставка розроблена групою міжнародних вчених та кураторів під керівництвом Барбари Кіршенблатт-Гімблетт (Barbara Kirshenblatt-Gimblett).

Виставка відкриється у вівторок 28 жовтня о 19:00. 

Адреса Музею історії польських євреїв: Варшава, вул. Анєлевіча (Anielewicza), 6.

Читайте також:

"Молодість" показує польський фільм про львівських євреїв. ВІДЕО

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".