АНОНС: 8 квітня в Києві історики говоритимуть про українських в’язнів нацистських концтаборів

Український інститут національної пам’яті запрошує на подіумну дискусію «Українські в’язні нацистських концтаборів: історія і пам’ять», присвячену Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.

У дискусії йтиметься про систему концтаборів нацистської Німеччини та українських в’язнів. Науковці, зокрема, підніматимуть питання про те, скільки було українців в нацистських концентраційних таборах, і що ми про них знаємо, а також обговорять практики та перспективи вшанування пам’яті українських в’язнів.

Доповідачі: Марина Дубик, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Тетяна Пастушенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Вікторія Яременко, к.і.н., співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Модератор: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва.

В рамках дискусії буде презентовано книжку австрійського історика Матіаса Кальтенбрунера, докторанта колегіуму "Галичина" при Віденському університеті, "Втеча з "блоку смерті" Масове повстання радянських офіцерів у 20-му блоці концтабору Маутгаузен та "полювання на зайців у Мюльфіртлері". Передумови, наслідки, переосмислення".

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років", Інститут історії України НАН України.

8 квітня 2015 р. 12.00

Адреса: Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років",  м. Київ, вул. Лаврська, 24, експозиційний зал № 7.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".