Відкриття українських архівів може бути переломним — президент польського Інституту нацпам'яті

Українські архіви НКВД та КГБ можуть стати вирішальними у декомунізації усього пострадянського простору.

"Відкриття українських архівів НКВД та КҐБ може стати переломним для істориків України, Польщі та навіть усього простору колишнього СРСР", – сказав президент польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Лукаш Камінський, пише "Польське радіо".

Сьогодні набув чинності Закон України  "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", прийнятий в рамках "декомунізаційного пакету".

Згідно із законом, відкриваються архіви про злочини комунізму та масові порушення прав людини. Історичні матеріали будуть передані із відомчих архівів СБУ, МВС, СЗР до архіву Інституту національної пам’яті.  

На переконання польського історика, це буде найбільше відкриття документів радянського репресивного апарату за всю історію.

"Те, що до цього часу незначною мірою надавала Росія, те, що збереглося в архівах Балтійських країн, давало нам дуже загальне уявлення про те, як функціонували ці служби. Тепер ми маємо нагоду дізнатися про їхній механізм зсередини", – наголосив Камінський.

Президент польського Інституту національної пам’яті підкреслив, що в Україні є велика кількість документів, які до цього часу залишалися невідомими, тож "ефект [їх відкриття] може бути вирішальними не тільки для декомунізації України, але й для усього пострадянського простору, а можливо навіть і для самої Росії".

Як зазначав раніше Володимир В’ятрович, один із ініціаторів закону та голова Українського інституту національної пам’яті, "СБУ і МВД для перетворення у європейські структури мають позбутися спадщини радянських КҐБ і МВД, і архівами повинні займатися історики. Покладаючись на цей закон ми можемо почати нарешті роботу, яка дозволить зрозуміти скільки тих документів".

Закон розроблявся за участі громадськості в рамках програми Центру досліджень визвольного руху "Відкриті архіви" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності пакет так званих декомунізаційних законів, серед яких —  Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.