АНОНС: У Києві презентують факсимільну копію унікального львівського рукопису 1632 року

У Києві презентують факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейського Служебника і Требника Івана Боярського 1632 року.

Роботу над виданням розпочали ще 10 років тому. Як розповідає ініціатор проекту, Олег Іванусів, президент "Фундації Eнциклопедії України" (Торонто, Канада), дізнався про  існування рукопису та вирішив перевидати унікальну книгу. Він звернувся до Бібліотеки Вернадського, де зберігається пам’ятка і отримав професійне сканування пам’ятки.

"Були проблеми з тим, що рукопис писали рідким чорнилом по тонкому паперу і текст перебивався на зворотній бік сторінки. Деякі частини були пошкодженні, тому багато часу займала комп’ютерна реставрація сторінок — кожного слова і кожного зображення", — розповів Олег Іванусів.

Служебник правив Іван Боярський у Львові. Не ставши епископом, служебник перейшов у власність до Київського митрополита Петра (Могили). Нині Служебник зберігається в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві.

 

Видання також містить дослідження  історії унікального львівського ілюстрованого рукописного кодексу з викладом відомостей про його замовника та аналізом мистецького оздоблення, підготоване Володимиром  Александровичем.

Видання має близько 400 сторінок А3 формату і видане накладом — 300 примірників. Проте купити видання буде неможливо, примірники передадуть у бібліотеки та наукові установи, де вивчають релігієзнавство.

На презентацію запрошені Блаженніший Святослав (Шевчук), Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Блаженніший Любомир (Гузар), Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури В’ячеслав Кириленко, генеральний директор Національного Заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська, посол Канади в Україні – Роман Ващук, та інші. Виступатиме гурт "Піккардійська Tерція".

Служебник  виданий Фундацією Енциклопедії України (ISBN-978-0-9699359-6-4)  завдяки тісній співпраці із Зіновієм Матчаком та Петром Климом.

28 травня, четвер 18.00

Місце: Собор Святої Софії, Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24

Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.