Історики пояснили, як працюватиме закон про доступ до архівів

Відтепер переглянути та скопіювати документи з архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму може кожен охочий. З початку дії відповідного закону архівні установи мають надавати доступ безкоштовно і без обмежень.

Деякі особливості дії Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" роз’яснюють на інфографіці Центру досліджень визвольного руху та Українського інституту національної пам’яті.

 "Щоб отримати документи з архівів потрібна лише ваша заява та документ, що посвідчує особу, вимагати додаткові папери — заборонено, — розповів експерт Центру досліджень визвольного руху та юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. —  Фотографувати чи копіювати документи власними засобами можна безкоштовно без обмежень, а от якщо замовляєте копії у Архіву — тоді слід буде відшкодувати витрати".

Так, наприклад, якщо у документі є якась інформація з обмеженим доступом, то архівіст має право приховати лише саме цю інформацію, але не весь документ. А обмежити доступ можуть лише, якщо жертва репресивних органів чи її рідні подадуть відповідне клопотання.

 Файл великого розміру для друку можна завантажити за посиланням

Як відомо, 21 травня набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Закон розроблявся за участі громадськості в рамках програми Центру досліджень визвольного руху "Відкриті архіви" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря