АНОНС: 24 вересня у рамках MitОst Festival відбудеться дискусія «Політика пам’яті в міському просторі»

З 23 по 27 вересня учасники MitOst Festival говоритимуть про розвиток міста і сільської місцевості, врегулювання конфліктів за допомогою механізмів культури й освіти, міграцію та нові підходи до зміцнення довіри у форматі воркшопів, лекцій та дискусій.

Цього року 13-й International MitOst Festival, який щороку проходить в іншому місті Європи, відбувається в Івано-Франківську. Це відомий у світі майданчик культурного обміну, що концентрує увагу своїх учасників довкола теми розвитку громадянського суспільства. 

У фокусі уваги перебуватимуть громадянські ініціативи в Україні та місто Івано-Франківськ. Програму фестивалю можна проглянути за посиланням http://mitostfestival.org/en/programme/.

 

Дискусія "Політика пам’яті в міському просторі" відбудеться 24 вересня. Участь у ній візьме радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко. Серед учасників також Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) модератор – Наталя Єрьоменко (Roșa Collective, Чернівці).

Четвер, 24 вересня  о 16.30

Місце: Urban Space 100 (м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19). 

Вхід вільний.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.