АНОНС: 24 вересня у рамках MitОst Festival відбудеться дискусія «Політика пам’яті в міському просторі»

З 23 по 27 вересня учасники MitOst Festival говоритимуть про розвиток міста і сільської місцевості, врегулювання конфліктів за допомогою механізмів культури й освіти, міграцію та нові підходи до зміцнення довіри у форматі воркшопів, лекцій та дискусій.

Цього року 13-й International MitOst Festival, який щороку проходить в іншому місті Європи, відбувається в Івано-Франківську. Це відомий у світі майданчик культурного обміну, що концентрує увагу своїх учасників довкола теми розвитку громадянського суспільства. 

У фокусі уваги перебуватимуть громадянські ініціативи в Україні та місто Івано-Франківськ. Програму фестивалю можна проглянути за посиланням http://mitostfestival.org/en/programme/.

 

Дискусія "Політика пам’яті в міському просторі" відбудеться 24 вересня. Участь у ній візьме радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко. Серед учасників також Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) модератор – Наталя Єрьоменко (Roșa Collective, Чернівці).

Четвер, 24 вересня  о 16.30

Місце: Urban Space 100 (м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19). 

Вхід вільний.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.