АНОНС: історики розкажуть про українське військо - від козаків до АТО

Публічна дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО" відбудеться в рамках проекту "Історія: (не)засвоєні уроки".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Дискусія присвячена Дню захисника Україна, який уперше відзначатиметься на офіційному рівні 14 жовтня.

Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

"Кожен селянин, ідучи на працю в поле, завжди має з собою рушницю на плечах і шаблю або тесак при боці", - писав ще1594-го про українців австрієць Еріх Лясота, посланець імператора Священної Римської імперії, який місяць пробув на Запорозькій Січі. 

 

"Про тяглість історії українського війська важливо говорити саме зараз, в умовах війни на Сході України і особливої ролі війська в збереженні незалежності і територіальної цілості держави", зазначають організатори.

Чотири спікери розкажуть про чотири епохи: козацтво - Армія УНР - УПА - сили АТО:

директор Науково-дослідного інституту козацтва, д.і.н. Тарас Чухліб;

співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Ярослав Файзулін;

Голова Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Володимир В'ятрович;

журналіст, к.п.н. Євген Магда.

Модератор — співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н.Сергій Громенко

12 жовтня, понеділок, 18:30

Дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО"

Місце: хол Національного музею історії України, вул. Володимирська, 2.

Вхід вільний

І.Б.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.