Найбільша бібліотека Росії знищила частину каталогу, не оцифрувавши

Працівники Російської державної бібліотеки (Москва, РФ) знищили частину паперових каталогів, не оцифрувавши їх.

Про це для "Коммерсант" повідомив російський історик Сєрґєй Іванов.

Він зазначив, що зникли дані зведеного каталогу іноземних видань 1940-80 років.

"Не запитавши думки читачів, нікому нічого не повідомивши, керівництво РДБ фізично знищило зведений каталог, не знявши з нього копії", - заявив історик.

За словами історика, бібліотекарі довго не хотіли підтверджувати йому цей факт, бо боялися звільнення з роботи.

Зведений каталог допомагав знайти потрібну книгу в іншій бібліотеці, якщо його не було в РДБ, наголосив історик, і саме тому цей каталог був таким важливим, не згірш абеткового чи тематичного.

"Люди, що учинили таке з каталогом, категорично профнепридатні: їм платять зарплату, щоб вони зберігали інформацію, а вони її знищують навіть без фіксації", - обурився Іванов.

За його словами, бібліографи головної бібліотеки Росії своїми руками знищують те, що, власне, і робило її головною: "Тут можна тільки розвести руками: тут немає нічого, крім чиновницької недолугості".

У розділі "Карткові каталоги" на сайті РДБ зазначено: дані заходи "відповідають сучасним світовим тенденціям розвитку національних бібліотек, де на місці карткових каталогів створюється комфортна читацька зона для самоосвіти та відпочинку".

Інше за темою "Бібліотеки"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.