В Києві - виставка до 70-річчя ООН і Україну в ній

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться урочисте відкриття виставки документів Національного архівного фонду України, присвяченої 70-й річниці заснування Організації Об’єднаних Націй.

Документальна експозиція охоплює період від 1945 р. – заснування Організації Об’єднаних Націй на міжнародній конференції в Сан-Франциско до сьогодення.

 

На виставці презентуватимуться невідомі широкому загалу документи, що розкривають:

- діяльність Представництва України при Організації Об’єднаних Націй;

- участь українських делегацій у засіданнях Генеральної Асамблеї ООН;

- діяльність України в Раді Безпеки, Економічній і Соціальній раді, ЮНЕСКО, в інших міжнародних організаціях, комітетах та комісіях,

- а також висвітлюють ратифікацію Україною конвенцій та договорів ООН тощо.

Відвідувачі виставки матимуть змогу ознайомитися з документами про участь української делегації в Сан-Франциській конференції з утворення ООН та її внесок у розробку Статуту ООН, про міжнародні культурні заходи України в рамках ЮНЕСКО тощо.

Особливе місце в експозиції займають документи про діяльність ООН у сфері підтримки та захисту прав і свобод людини.

Серед представлених матеріалів – відкритий лист ув’язнених у радянських таборах українців до Комісії ООН з прав людини.

Під час презентації виставки демонструватиметься хронікальний фільм з фондів ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного про заснування Організації Об’єднаних Націй.

Експозицію виставки підготовлено спільними зусиллями ЦДАГО, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Галузевого державного архіву Міністерства закордонних справ України.

Виставка працює з 23 вересня в читальному залі ЦДАГО України (м. Київ, вул. Кутузова, 8) 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.