Радянська влада в Україні не була окупаційною - історик

Радянську владу в Україні (1920-1991) важко назвати окупаційною.

Про це в інтерв'ю Урядовому кур'єру заявив доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький.

За словами співробітника Інституту історії України НАНУ, якщо розглянути три походи російських військ в Україну взимку 1917-1918, взимку 1918-1919 років і восени 1920-го в національній і соціальній площинах, то стає очевидним, що комунізм в Україні не мав шансів на перемогу без військового втручання Росії.

"Справді, що могли протипоставити захисники УНР російським арміям загальною чисельністю 1,2 млн осіб, які опинилися в Україні восени 1920 року? - наголосив Кульчицький. - Отже, окупація? Але українське селянство вітало більшовиків, які обіцяли мир народам, фабрики — робітникам, землю — селянам".

Професор зазначив, що більшовики створили радянську Україну, яка мала вигляд повноцінної держави — із власними кордонами, столицею, органами влади, державною символікою і незалежним статусом. 28 грудня 1920 року підписано союзний договір між РСФРР і УСРР, яким підтверджувалася "незалежність і суверенність кожної з договірних сторін".

"Окупаційні — це політичні режими, нав’язувані ззовні, -  сказав історик. - Але як назвати режим, встановлюваний не зовсім чужою силою, з якою століттями співіснували, що нав’язує свої гени і відтворює себе в іншій оболонці?"

Він навів два протилежні приклади: коли 1939 року Червона армія здійснювала "визвольний похід" в Західну Україну, встановлена тут радянська влада була окупаційною. А перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 році в трьох областях Галичини утворили дивний феномен — антикомуністичну радянську владу.

"На решті території комуністи виборів не програли, - підкреслив Кульчицький. - Інша річ, що більшість із них [у серпні 1991 року] скористалася в умовах паралічу загальносоюзного центру закладеною в конституціях можливістю виходу з СРСР".

За його словами, державність національних республік у складі СРСР творилася за українським зразком.

"Винайдений Леніним радянський режим являв собою тандем виконавчих комітетів рад (з управлінськими функціями) і партійних комітетів монопольної партії (з диктаторськими функціями), - пояснив науковець. - Національні республіки були спочатку незалежними державами, а з 1923 року — союзними республіками із правом вільного виходу із Союзу. А по партійній лінії вони загрузали в радянській імперії, як комахи в бурштині".

Професор додав, що до останніх років існування СРСР носієм радянської влади було не суспільство, а держава, уособлювана купкою вождів Компартії. І радянські громадяни, навіть колишні, звикли коритися владі.

"Конституційна реформа 1988 року ліквідувала компартійну диктатуру і зробила суспільство суверенним, - зазначив Кульчицький. - Це спричинило спочатку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи, а потім - розпад СРСР".

Історик підкреслив, що сучасна російська влада в особі Владіміра Путіна відкинула досвід радянського державотворення і повернулася до дореволюційних поглядів на Україну та українців, вважаючи, що жодних українців та України не існує, а на території України мешкає той же народ, що і на території Росії.

"Наша надія в тому, що вже з’явилося перше пострадянське покоління, - сказав науковець. - Помаранчевий майдан і Євромайдан довели, що визрівають громадянське суспільство і політична нація. Лінія фронту в сучасній війні України з Росією лежить не в національній площині, а у ставленні людей до демократії й диктатури".

Також: Професор Кульчицький: "Голодомор - це спроба знищити титульну націю СРСР"

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.