До 150-річчя Шептицького - конференція про співпрацю влади, церкви і суспільства

На вшанування 150-ліття з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (1865-1944) в Києві відбудеться конференція "Як будувати рідну хату" - погляд з ХХІ сторіччя".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Під час круглого столу під час конференції говоритимуть про те, як мають співпраціювати церква, влада і громадянське суспільство задля побудови гармонійної держави.

Час і місце: п'ятниця, 30 жовтня 2015 року, 9:00 - 18:30, Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Українська Греко-Католицька Церква.

У роботі конференції візьмуть участь учені, державні, громадські, політичні діячі та духовенство.

Напрямки роботи:

- історичні та політичні обставини митрополичого служіння кир Андрея Шептицького;

- суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького.

 

О 14:00 відбудеться дискусія за круглим столом "Ідеал нашого національного життя" у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави", модератор - Володимир В’ятрович.

Вступні доповіді: єп. Богдан (Дзюрах), Віктор Єленський, Максим Розумний.

Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901-1944).

На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Завдяки зусиллям, які митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі.

Дивіться також перелік усіх заходів на вшанування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького.

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.