До Дня захисника України - лекція про зародження армії у XX столітті

8 жовтня 2015 року в Національному музеї історії України відбудеться лекція на тему: "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

За словами організаторів заходу, незалежність, яку отримала Україна, – це, безперечно, дар від Бога, але водночас це і результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни.

Українці не повірили облудним гаслам чужинців, а залишилися вірними споконвічним традиціям захисників волі, незалежності й, не шкодуючи життя, боролися за те, аби наша Батьківщина посіла гідне місце серед народів світу.

В умовах сучасної агресії Російської Федерації на сході України та окупації Криму ми маємо пам’ятати про мужність наших захисників і ту дорогу ціну, яку вони заплатили і нині платять, віддаючи свої життя, за незалежність. 

 

Напередодні Дня захисника України, який вперше відзначатиметься 14 жовтня цього року, старший науковий співробітник методичного відділу Національного музею історії України Аліна Коваль прочитає лекцію про історію зародження українського війська на почтаку ХХ століття.

У лекції будуть порушені питання:

- формування української армії у складі Австрійської та Російської імперій;
- діяльності українців в арміях країн Східної Європи;
- створення Центральної Ради та її впливу на формування українського війська.

Лекція "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

8 жовтня (четвер), 16:00

Місце: Національноий музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Cторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.