До 400-річчя Могилянки: книга Валерія Шевчука про людей епохи бароко

На відзначення 400-ліття НаУКМА Києво-Могилянська бізнес-школа підготувала унікальне видання про досі не відому Могилянку - "Київський Атеней. Мистецький Київ 17-18 ст."

У жовтні 2015 року, коли Національний університет "Києво-Могилянська академія" святкуватиме 400 років з заснування, відбудеться презентація "Атенея" за участю автора, письменника Валерія Шевчука.

Ця книга є пам’яткою українського бароко і свідчить, що Київ був одним із визначних мистецьких центрів Європи, запевняють видавці.

У книзі зібрані до цього часу ніколи не публіковані відомості про письменників, літераторів, вчених, живописців та будівничих XVII-XVIII ст., що працювали в союзі з козацькою та шляхетською елітою, і були натхненні Києво-Могилянською академією.

 Атеней - назва вищої школи в античні часи, прообраз університету

"Київський Атеней" є результатом багаторічної праці Валерія Шевчука та Юрія Іванченка, що майже 20 років зберігалась лише у рукописах.

Усі зацікавлені запрошуються на публічну дискусію та презентацію книги "Київський Атеней" 9 жовтня.

Запрошені спікери:

- Валерій Шевчук, автор книги "Київський Атеней", український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.
- Юрій Іванченко, автор розвідки про образотворче мистецтво та архітектуру, упорядник ілюстрацій в книзі "Київський Атеней".
- В’ячеслав Брюховецький, український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія".
- Володимир Моренець, український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Місце: Конгрегаційна зал Києво-Могилянської академії (вул. Сковороди 2)

Час: 9 жовтня, 15:00-16:30

Для участі в заході просять зареєструватися.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".