До 400-річчя Могилянки: книга Валерія Шевчука про людей епохи бароко

На відзначення 400-ліття НаУКМА Києво-Могилянська бізнес-школа підготувала унікальне видання про досі не відому Могилянку - "Київський Атеней. Мистецький Київ 17-18 ст."

У жовтні 2015 року, коли Національний університет "Києво-Могилянська академія" святкуватиме 400 років з заснування, відбудеться презентація "Атенея" за участю автора, письменника Валерія Шевчука.

Ця книга є пам’яткою українського бароко і свідчить, що Київ був одним із визначних мистецьких центрів Європи, запевняють видавці.

У книзі зібрані до цього часу ніколи не публіковані відомості про письменників, літераторів, вчених, живописців та будівничих XVII-XVIII ст., що працювали в союзі з козацькою та шляхетською елітою, і були натхненні Києво-Могилянською академією.

 Атеней - назва вищої школи в античні часи, прообраз університету

"Київський Атеней" є результатом багаторічної праці Валерія Шевчука та Юрія Іванченка, що майже 20 років зберігалась лише у рукописах.

Усі зацікавлені запрошуються на публічну дискусію та презентацію книги "Київський Атеней" 9 жовтня.

Запрошені спікери:

- Валерій Шевчук, автор книги "Київський Атеней", український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.
- Юрій Іванченко, автор розвідки про образотворче мистецтво та архітектуру, упорядник ілюстрацій в книзі "Київський Атеней".
- В’ячеслав Брюховецький, український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія".
- Володимир Моренець, український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Місце: Конгрегаційна зал Києво-Могилянської академії (вул. Сковороди 2)

Час: 9 жовтня, 15:00-16:30

Для участі в заході просять зареєструватися.

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

КРУТИ. Народини нового українця

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.