До 400-річчя Могилянки: книга Валерія Шевчука про людей епохи бароко

На відзначення 400-ліття НаУКМА Києво-Могилянська бізнес-школа підготувала унікальне видання про досі не відому Могилянку - "Київський Атеней. Мистецький Київ 17-18 ст."

У жовтні 2015 року, коли Національний університет "Києво-Могилянська академія" святкуватиме 400 років з заснування, відбудеться презентація "Атенея" за участю автора, письменника Валерія Шевчука.

Ця книга є пам’яткою українського бароко і свідчить, що Київ був одним із визначних мистецьких центрів Європи, запевняють видавці.

У книзі зібрані до цього часу ніколи не публіковані відомості про письменників, літераторів, вчених, живописців та будівничих XVII-XVIII ст., що працювали в союзі з козацькою та шляхетською елітою, і були натхненні Києво-Могилянською академією.

 Атеней - назва вищої школи в античні часи, прообраз університету

"Київський Атеней" є результатом багаторічної праці Валерія Шевчука та Юрія Іванченка, що майже 20 років зберігалась лише у рукописах.

Усі зацікавлені запрошуються на публічну дискусію та презентацію книги "Київський Атеней" 9 жовтня.

Запрошені спікери:

- Валерій Шевчук, автор книги "Київський Атеней", український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.
- Юрій Іванченко, автор розвідки про образотворче мистецтво та архітектуру, упорядник ілюстрацій в книзі "Київський Атеней".
- В’ячеслав Брюховецький, український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія".
- Володимир Моренець, український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Місце: Конгрегаційна зал Києво-Могилянської академії (вул. Сковороди 2)

Час: 9 жовтня, 15:00-16:30

Для участі в заході просять зареєструватися.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.