У Тернополі видано книгу про малолітніх в'язнів у таборах СРСР

У Тернополі видали Книгу пам’яті "Малолітні політв'язні Тернопільщини".

До видання увійшли спогади учасників підпілля ОУН, УПА, а також людей, які з’явилися на світ у тюремних стінах, повідомляє День.

Книга складається з трьох розділів. До першої частини увійшли короткі біографічні довідки й світлини малолітніх політичних в’язнів, при цьому інформація про кожен район Тернопільської області представлена окремо.

У другому розділі – спогади, статті, поезії політв’язнів, а також інформація про молодіжні підпільні патріотичні організації, які діяли у Підволочиському та Чортківському районах у 1945-51 рр. та 1973 р.

Третій розділ книги містить документи про радянську владу, методи допитів, карту концтаборів СРСР, інформацію про режим утримання в’язнів. У книзі також подані сучасні світлини про діяльність Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.

Фото: Тамта ҐУҐУШВІЛІ

Під час сталінського режиму політичними в’язнями ставали навіть діти, віком від 14 до 18 років, наголосили автори Книги пам'яті.

"На основі доступних документів ми опрацювали біографії понад двох з половиною тисяч малолітніх в’язнів, - зазначив працівник історико-меморіального музею політичних в’язнів та упорядник книги Ігор Олещук. - Із них у 14-річному віці були засуджені на великі терміни покарання близько 15 в’язнів, у 15-річному віці – 50, у 17-річному віці – 400".

За словами історика, 400 малолітніх в'язнів брали участь у боротьбі ОУН та УПА, із них 237 були закатовані або розстріляні в тюрмах та в таборах.

"Дуже багато в’язнів були розстріляні у 1941 році, а також у 1944 році, коли прийшла друга окупація, багатьох розстрілювали на власному подвір’ї", - наголосив Олещук.

Малолітні політв’язні, життєві історії яких представлені у Книзі Пам’яті "Малолітні політв'язні Тернопільщини", нині мають 80-90 років, додав упорядник.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.