У Тернополі видано книгу про малолітніх в'язнів у таборах СРСР

У Тернополі видали Книгу пам’яті "Малолітні політв'язні Тернопільщини".

До видання увійшли спогади учасників підпілля ОУН, УПА, а також людей, які з’явилися на світ у тюремних стінах, повідомляє День.

Книга складається з трьох розділів. До першої частини увійшли короткі біографічні довідки й світлини малолітніх політичних в’язнів, при цьому інформація про кожен район Тернопільської області представлена окремо.

У другому розділі – спогади, статті, поезії політв’язнів, а також інформація про молодіжні підпільні патріотичні організації, які діяли у Підволочиському та Чортківському районах у 1945-51 рр. та 1973 р.

Третій розділ книги містить документи про радянську владу, методи допитів, карту концтаборів СРСР, інформацію про режим утримання в’язнів. У книзі також подані сучасні світлини про діяльність Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.

Фото: Тамта ҐУҐУШВІЛІ

Під час сталінського режиму політичними в’язнями ставали навіть діти, віком від 14 до 18 років, наголосили автори Книги пам'яті.

"На основі доступних документів ми опрацювали біографії понад двох з половиною тисяч малолітніх в’язнів, - зазначив працівник історико-меморіального музею політичних в’язнів та упорядник книги Ігор Олещук. - Із них у 14-річному віці були засуджені на великі терміни покарання близько 15 в’язнів, у 15-річному віці – 50, у 17-річному віці – 400".

За словами історика, 400 малолітніх в'язнів брали участь у боротьбі ОУН та УПА, із них 237 були закатовані або розстріляні в тюрмах та в таборах.

"Дуже багато в’язнів були розстріляні у 1941 році, а також у 1944 році, коли прийшла друга окупація, багатьох розстрілювали на власному подвір’ї", - наголосив Олещук.

Малолітні політв’язні, життєві історії яких представлені у Книзі Пам’яті "Малолітні політв'язні Тернопільщини", нині мають 80-90 років, додав упорядник.

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.