Спецпроект

Почалася підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору

В день відкриття в столиці США Вашингтоні меморіалу жертвам Голодомору відбулася перша зустріч ініціативної групи з підготовки до 85-х роковин трагедії.

Їх Україна та весь цивілізований світ будуть вшановувати у 2018 році.

У засіданні взяли участь:

Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті;

Іван Васюник - співкоординатор Громадського комітету вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років;

Стефан Романів - Генеральний секретар Світового конгресу українців та голова Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Ірина Мицак - секретар Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Михайло Ратушний - Голова Української всесвітньої координаційної ради.

Учасники зустрічі вважають за необхідне об'єднати зусилля української влади, громадськості та світового українства для підготовки до сумних роковин. З цією метою ухвалено рішення щодо розробки спільного Плану підготовки до вшанування 85-х роковин Голодомору в Україні.

"Відновлення історичної правди про Голодомор, сприяння визнанню Голодомору 1932-33 років у світі й надалі повинно бути одним із пріоритетів внутрішньої та міжнародної політики для української влади", - заявляють учасники зустрічі.

Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Голодомору та Світовий конгрес українців звернуться до Президента України та Уряду щодо завершення будівництва в Києві другої черги Меморіалу пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років – а саме спорудження музею.

Як відомо, жертв Голодомору – геноциду українського народу – вшановують щороку в четверту суботу листопада. Цьогоріч цей день пам'яті випадає на 28 листопада. По всій Україні відбудуться поминальні заходи. У Києві біля Меморіалу жертв Голодомору вони розпочнуться о 15-й годині за участі перших осіб держави. О16.00 - загальнонаціональна хвилина мовчання й початок акції "Засвіти свічку у вікні".

І. Б.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.