Спецпроект

Автор ІП прочитає лекцію про політизацію Голодомору

Щорічне звернення до теми Голодомору супроводжується низкою ідеологічних та політизованих тлумачень, які висловлюють як різні варіанти українського патріотичного ставлення, так і критику самої фактичної основи інформації про Голодомор.

Кандидат історичних наук, автор "Історичної правди" Геннадій Єфіменко у приміщенні Національного Музею Історії України прочитає лекцію і поговорить з усіма охочими на тему "Політизовані тлумачення Голодомору".

Що може сказати з цього приводу академічна наука? Як оцінювати тодішню статистику та факти? Які політичні та "наукові" оцінки викривлюють реальні події? Відповіді на ці питання Ви зможете почути від лектора, а також поспілкуватися з ним безпосередньо на задану тему.

Геннадій Єфіменко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Лекція-дискусія відбуватиметься в рамках проекту "Відкрита Школа Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "Likбез. Історичний Фронт".

Час і місце: 14 листопада, 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Партнери проекту:
Інститут історії України НАН України,
Український інститут національної пам'ятіі,
Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
Національний Музей Історії України - НМІУ.

Проект відбувається за підтримки Адміністрації Президента України.

Автори інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" – фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України – починають цикл відкритих лекцій, спрямованих на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії.

Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися у тих історичних темах, що на сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Проект є некомерційним та позаполітичним. Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ.

Лекції триватимуть щонайменше до літа 2016 року, раз на два тижні.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.