РАДА ВИЗНАЛА ДЕПОРТАЦІЮ КРИМСЬКИХ ТАТАР ГЕНОЦИДОМ

Верховна Рада ухвалила постанову, якою депортація кримських татар у 1944 році визнається геноцидом. Віднині 18 травня офіційно - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

За відповідне рішення в цілому проголосували 245 депутатів, повідомляє офіційний сайт ВР.

При ухваленні постанови ВР керувалася положеннями Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

"В травні 1944 року на підставі рішень Державного комітету оборони СРСР кримські татари були примусово виселені з території Криму, - наголошується в пояснювальній записці до законопроекту. - В результаті, більше 180 тисяч етнічних кримських татар були змушені покинути свою історичну батьківщину".

Автори документу нагадують, що виселення кримськотатарських родин здійснювалося у грубий спосіб, з конфіскацією належного їм майна та з запровадженням дискримінації за національною приналежністю.

"За різними оцінками, більше 46% переселенців загинули внаслідок здійсненої радянськими державними органами депортації, точна кількість жертв невідома", - підкреслює пояснювальна записка. - Примусове виселення кримських татар з території їх історичного проживання, обмеження засобів для існування за міжнародним правом має ознаки геноциду".

"Українці, на жаль, не з розповідей знають, що таке геноцид, тому відновлення історичної справедливості у цьому питанні дуже важливе, - написав на своєму Facebook голова ВР Володимир Гройсман. - Тим більше, що сьогодні через окупацію Криму кримські татари знову опинилися під загрозою виселення".

Як відомо, у березні 2014 року ВР визнала кримських татар корінним народом України.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

У квітні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій. У відповідь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія сама має реабілітуватися перед татарами.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

ТАКОЖ:

У Росії хочуть перейменувати Крим

Кримські татари: ціна війни, ціна миру

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Зневажений герой. Про легендарного радянського пілота Амет-хана Султана

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область. ДОКУМЕНТИ

Як козаки з кримськими татарами Крим захищали

Інші матеріали за темою КРИМСЬКІ ТАТАРИ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.