Петиція із вимогою захистити історичний Київ набрала необхідні голоси

На сайті петицій до Київради з’явилося перше звернення, що набрало необхідних 10 000 голосів - кияни підтримали петицію столичного краєзнавця, засновника "Захоплюючого Києва" Арсенія Фінберга.

Про це повідомляє DreamKyiv.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

Нагадаємо, Фінберг опублікував петицію в день запуску сервісу petition.kievcity.gov.ua — 8 жовтня. Голосувати за пропозицію можна ще 54 дні.

Згідно з рішенням Київради від 8 жовтня №103/2006, петиція, яка набрала 10 000 голосів, має бути опублікована на сайті Київради протягом трьох робочих днів. За цей же період міський голова повинен направити цю петицію на розгляд профільної комісії. На розбір питання у депутатів є 10 робочих днів.

На засідання комісії можуть запросити автора петиції. Результатом засідання може стати висновок чи рекомендація комісії щодо питання, вони подаються на розгляд міському голові. Останній має відреагувати або розпорядженням у рамках своїх повноважень, або подавши відповідний проект рішення Київради.

Проект буде розглядатися першочергово на найближчому пленарному засіданні Київради. Про результати розгляду петиції автора сповіщатимуть електронною поштою.

Інші матеріали за темами ПАМ'ЯТКИ та ПЕТИЦІЇ

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.