Лекції-дискусії "Відкритої школи історії" в Києві. РОЗКЛАД

Фахові історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочали серію публічних заходів "Відкриті школи історії" - проти російської пропаганди і доморощених міфів. Перша сесія відбудеться в Києві.

Про це ІП повідомили організатори проекту.

"ВСІ заходи в рамках Київської сесії проекту Відкрита Школа Історії є БЕЗКОШТОВНИМИ та ВІДКРИТИМИ", - наголосили організатори.

Спеціальним гостем проекту буде українська письменниця та співачка Ірена Карпа.

Повний розклад подій в рамках Київської сесії наведено нижче.

20 ЛИСТОПАДА 2015 року, п’ятниця:

12.15 "Демократична традиція України: чи існує вона?"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Кирило Галушко
Місце проведення: Національний музей історії України, (м. Київ, вул Володимирська 2.) (Далі: НМІУ)

14.00 "Історія з розкладок: історія на сторінках популярних періодичних видань"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Олександр Андрощук
Місце проведення: НМІУ

15.45 "Третій сектор" за царизму: українські громадські організації на початку ХХ ст."
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Ігор Гирич
Місце проведення: НМІУ

20.00 "Літературний Underground"
Літературний вечір за участі поетів Олега Коцарева, Павла Коробчука,Олександра Моцара, Юрка Космини та інших.
Місце проведення: "Барбакан на Подолі", (м. Київ, вул. Верхній Вал 42)

21 ЛИСТОПАДА, субота:

11.00 "Україна в геополітичному контексті регіону, Європи, світу. Наше місце у сучасному світі"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат політичних наук Євген Магда
Місце проведення: НМІУ

12.45 "Інформаційні чинники успішності комунізму на початках боротьби за Україну 1917-1923"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко
Місце проведення: НМІУ

 

14.45 "Трагічний історичний досвід: Друга світова війна в історичній памяті українців та державній політиці."
Відкрита лекція-дискусія. Летор: кандидат історичних наук Яна Примаченко
Місце проведення: НМІУ

16.15 "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал"
Відкрита лекція-дискусія. Лекторка: кандидатка історичних наук Оксана Кісь (Львів)
Місце проведення: НМІУ

22.00 "Сіра зона"
Театральна вистава - 15 історій переселенців. Режисер Галина Джикаєва
Місце проведення: Центр науки та мистецтва "DIYA" (м. Київ, проспект Перемоги, 44-А)

22 ЛИСТОПАДА, неділя:

12.00 "Польща-Україна - спільна історична спадщина і конфлікти, порівняння, уроки для публічної історії."
Круглий стіл/Ворк-шоп за участі науковців-істориків з Польщі та України
Місце проведення: НМІУ

17.00 "Польща-Україна - шляхи подолання минулого"
Круглий стіл для представників ЗМІ за результатами польсько-українського воркшопу.
Місце проведення: НМІУ

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".