В Чернівцях відкрилася виставка "Народна війна 1917-32 років"

У Чернівцях відкрилася виставка "Народна війна 1917-1932", присвячена національно-визвольній боротьбі українського народу в ХХ столітті.

Про це повідомляє Від і до із посиланням на прес-службу міської ради.

Над створенням виставки працювали Київська міська організація Всеукраїнського Товариства "Меморіал" ім. Стуса, автор та керівник проекту Роман Круцик, науковці Київського національного університету ім. Шевченка, Громадянського інститут історичної пам`яті, науковці та працівники архівів СБУ.

"У експозиції виставки висвітлюється історія Української Народної Республіки – Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, окупація України російськими більшовиками, злочини ЧК, більшовицькі грабежі, нищення духовності", - зазначають організатори.

При створенні експозиції використано матеріали державних та галузевих архівів СБУ 18 областей України.

Всього опрацьовано 238 фондів та 1325 справ. Використано понад 300 фотознімків з Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного та інших архівних установ.

В експозиції подається ряд досі невідомих архівних документів.

Виставка триватиме у Центрі культури "Вернісаж" до 15 листопада.

ФОТО з виставки "Народна війна" дивіться у розділі "Артефакти"

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».