Мінкульт пропонує дозволити музеям торгувати експонатами

У пропонованій Міністерством культури концепції змін до закону України "Про музей і музейну справу" є пункт про надання музеям України права продавати експонати з їхніх зібрань.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на в.о. директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Ларису Возницьку-Разінкову.

За її словами, проект концепції обговорювався під час онлайн-наради музейників із представниками Мінкульту. Участь у нараді взяли представники музеїв зі Львова, Одеси, Дніпропетровська й Чернігова.

Усі музейники були незгодні з восьмим пунктом концепції, де йдеться про те, що музеї "матимуть право продавати експонати", наголосила Возницька-Разінкова.

"Цей пункт Мінкультури уже декілька разів пробувало нав’язати, але музеям вдавалося відхиляти його, - пояснила в.о. директора. - Наслідки дозволу продавати експонати будуть катастрофічними. Це призведе, перш за все, до корупційних схем у комісії, яка вирішуватиме, що продавати чи не продавати".

Вона додала, що через такий дозвіл установи можуть утратити багато пам’яток, серед них і такі, які були подаровані або заповідані для передачі саме до музеїв.

За її словами, концепція ще не остаточна, Мінкульт продовжує доопрацьовувати документ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.