Мінкульт пропонує дозволити музеям торгувати експонатами

У пропонованій Міністерством культури концепції змін до закону України "Про музей і музейну справу" є пункт про надання музеям України права продавати експонати з їхніх зібрань.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на в.о. директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Ларису Возницьку-Разінкову.

За її словами, проект концепції обговорювався під час онлайн-наради музейників із представниками Мінкульту. Участь у нараді взяли представники музеїв зі Львова, Одеси, Дніпропетровська й Чернігова.

Усі музейники були незгодні з восьмим пунктом концепції, де йдеться про те, що музеї "матимуть право продавати експонати", наголосила Возницька-Разінкова.

"Цей пункт Мінкультури уже декілька разів пробувало нав’язати, але музеям вдавалося відхиляти його, - пояснила в.о. директора. - Наслідки дозволу продавати експонати будуть катастрофічними. Це призведе, перш за все, до корупційних схем у комісії, яка вирішуватиме, що продавати чи не продавати".

Вона додала, що через такий дозвіл установи можуть утратити багато пам’яток, серед них і такі, які були подаровані або заповідані для передачі саме до музеїв.

За її словами, концепція ще не остаточна, Мінкульт продовжує доопрацьовувати документ.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.